Молитва за гетьмана Мазепу

Молитва за гетьмана Мазепу

Назва: Молитва за гетьмана Мазепу

Актори: Богдан Ступка, Людмила Єфіменко, Нікіта Джиґурда, В’ячеслав Довженко

Опис: Український фільм «Молитва за гетьмана Мазепу», прем’єра якого відбулася 2002 року на фестивалі у Берліні, є режисерською роботою Юрія Іллєнка. У своєму авторському фільмі метр українського кіно роздумує над постаттю Мазепи, долею України та піднімає екзистенційні питання суті українства.

Сюжет розповідає про те, як Петро I вривається до церкви, де похований гетьман Мазепа, і починає руйнувати його могилу з криком: «Вилазь! Де ти там, а?». Несподівано з труни з’являється рука Мазепи, яка хапає Петра за горло і починає душити. Мазепа повстає з мертвих і пропонує Петру згадати, «як все починалося».

Гетьман проводить глядача через епізодичні події свого життя: участь у Кримських походах князя Голіцина, присяга Петру I під час стрілецького бунту і конфлікту з царівною Софією, поступове сходження до влади та інтриги. Потім ми бачимо сцени страти генерального судді Кочубея, який намагався донести царю на Мазепу, сцени анафеми Мазепи, розорення Батурина, Полтавської битви, де Мазепа веде заочний діалог з Петром I про долю України. Глядач бачить картини перемоги і торжества Росії. Цар, отямившись після триденного загулу, розуміє, що упустив шведського короля і гетьмана, і посилає за ними погоню. Мазепа втікає. Перед смертю Мазепі являються його соратники, і ті, кого він послав на смерть. Фільм Молитва за гетьмана Мазепу онлайн дивитися на КіноНаХаті.

Украинские Фильмы Онлайн

Молитва о гетмане Мазепе

Сюжет фильма начинается с поля, на котором проходят полтавские сражения. Российский император приглашает к себе короля Швеции, вместе с которым должен появиться и Иван Мазепа. Оба приглашенных не явились в назначенное им время, и российский император начинает их поиски.

Прячась и скрываясь, Мазепа воссоздает в мыслях свою прошлую жизнь. В картине оживают невероятные приключения с его участием, незамысловатые авантюры и изысканно продуманные политические ситуации. Документальный фильм об Иване Мазепе долго считался запрещенным на российской территории и о его сюжете спорил не один высший чиновник.

Неутомимый дух героя, выставленный с некоторым преувеличением его достоинств, прекрасно раскрыл сложность политических ситуаций того времени. Мазепа возведен к уровню общенационального героя, а российское правительство практически не появляется в картине.

Смотреть украинский фильм Молитва о гетмане Мазепе онлайн бесплатно в хорошем качестве:

Другие, не менее интересные фильмы:

Отзывы к фильму: “Молитва о гетмане Мазепе”

Добавить комментарий Отменить ответ

Посмотрел минуту начала фильма и словами джигурды перехотел дальше смотреть.Какое убожество и до него опустился ступка.Боже мой поэтому и фильм этот без регистрации посмотреть невозможно.СМОТРИТЕ САМИ и УПОВАЙТЕСЬ БЕЛЕБЕРДОЙ.Это и не потому,что мазепу представляют как предателя.БРЕД.Он и есть БРЕД.Боже как опустились люди и как опустили ВЕЛИКУЮ, СЛАВНУЮ УКРАИНУ!ЕЕ ВЕЛИКИЙ НАРОД. О ГОСПОДИ!ДАЖЕ ЧУМА ЗАКАНЧИВАЛАСЬ и НАЧИНАЛСЯ ПЕРИОД ВОЗРОЖДЕНИЯ!!Я Думаю и МУДРАЯ УКРАИНА ВОСПРЯНЕТ!!

← Информация о Фильме

Ниже, представлена краткая информация о фильме: Молитва о гетмане Мазепе, которую стоит посмотреть, если вы хотите знать как можно больше фактов о его съемках.

Мы позаботились, чтобы во время трансляции фильма не было задержек. Если же вдруг такое случится, поставьте на «паузу» минут на пять, и все будет в порядке. Таким образом, мы сделали ваш просмотр украинских фильмов максимально комфортным. Дело за вашим провайдером, который обеспечивает вам выход в интернет и устойчивый высокоскоростной сигнал. Если он не подведет, вы проведете отличный вечер в нашем онлайн-кинотеатре.

Молитва о гетмане Мазепе (2001)

Регистрация >>

новое сообщение

Пожалуйста, соблюдайте правила нашего форума

• запрещено обсуждение политики, классовых, религиозных и национальных вопросов;
• запрещено обсуждение личной жизни публичных людей;
• запрещено использование в сообщениях нецензурных слов, брани, выражений, оскорбительных для других посетителей;
• запрещена публикация сообщений, содержащих ссылки на “пиратский” контент (фильмы, музыка и т.п.);
• запрещено отправлять сообщения под разными именами с одного компьютера;
• запрещено обсуждение действий модераторов;
• запрещено повторять удаленные сообщения.

обсуждение

На мой взгляд, фильм мог стать очень кассовым, если грамотно разрекламировать. Во-первых, сделать акцент на новый взгляд, скандальность, Во-вторых, упомянуть, что в сценарии учитывались и записки САМОГО Пушкина.

Но ничего этого не было.

1) Режиссёр снял кино после 12 (!) лет творческого молчания. О чём он думал эти 12 лет?

2) Ценность фильма в том, что он показывает трёх исторических героев. Но не просто показывает, а открывает для нас.

а) Мазепа. Сколько мы видели фильмов о нём? Я вообще ни одного не знаю.

б) Карл 12. Та же история. Ни одного фильма об этом человеке у нас не показывали ( странно, почему про Наполеона и Гитлера фильмов масса, а про этого правителя ни одного). А надо бы.

в) Пётр Первый. Его впервые показали с иной стороны. И правильно сделали ( для объективности).

3) Фильм наверняка плод украинской нацпропаганды, но именно в данном случае эта пропаганда сделала, как ни странно, более правдивый фильм именно о том времени. (Понимаю, смотря в чём более правдивый – можно поспорить.)

Благодарю авторов за столь смелый взгляд на историю.

В заключении отмечу, что не надо Мазепу и Бендеру ставить в один ряд. Земля и подземелье.

С точки зрения "советского человека" – все иуды, кто не вписывается в идеологические рамки его "знаний".

История с Мазепой такова, что иначе, как предателем, его нельзя назвать. Почему-то Мазепа не боролся за независимость Украины, покуда правлению Петра ничего серьезного не угрожало, напротив – он был одним из его приближенных и обласканных Петром. За то когда на Россию двинула шведская армия – на тот момент сильнейшая армия Европы – Мазепа перешел на сторону Карла (очевидно, считал, что Петру с Карлом не справиться). Как было сказано в одной замечательной комедии: "вовремя предать – это не предать, это предвидеть!"

Да,конечно,Мазепа – не Иуда :).Он и Карла ХII никогда не видел. Хотя в отношении фильма всё ясно и "оправданно" – на волне русофобии можно поднять и Мазепу,и Бандеру (он ведь тоже "не Иуда",тоже был "душка и патриот" . )

С точки зрения "советского человека" – все иуды, кто не вписывается в идеологические рамки его "знаний".

О фильме говорят по простой причине – Юрий Ильенко,который раньше был гениальный режиссёр,а до этого был гениальный оператор. После "Белой птицы с чёрной отметиной" (интересно,как в самостийной Украине относятся к этому фильму,в котором "украинские патриоты"- бандеровцы изображены как выродки и упыри?) и "Легенды о княгине Ольге" Ильенко может снимать что угодно – его фильмы будут интересны.

Ще раз про "Молитву за Гетьмана Мазепу" – ретроспектива.

Перед початком демонстрації фільму був невеликий виступ тих, хто причетний до його створення. Насамперед фільм був підданий невеликим переробкам і отримав новий, якісний звук, а також коментар автора (Юрія Іллєнка) щодо історичних подій у фільмі. На сцені були присутні брат режисера, два його сини, до речі «свободівець» Андрій Іллєнко – син кінорежисера, головна героїня фільму – Людмила Єфіменко, Остап Ступка (батько Богдан – на зйомках), Лариса Недашківська, оператори, звукорежисери та інші.

Виступаючі дякували всім причетним до створення фільму, в тому числі і ВО «Свобода», певно, за політичну підтримку.

Щодо фільму. Так, це шедевр Іллєнка. Але це – елітарне кіно. Цей фільм вже зайняв чільне місце поряд з фільмами Фелліні, Антоніоні, Тарковського. Але це не фільм для широкого загалу. Широкий загал потребує блокбастеру на зразок «Оґнєм і мєчєм» Єжи Гофмана. Саме через такий фільм українці та росіяни будуть вивчати свою історію. Бо це справді найлегший та найприємніший спосіб її вивчення. І фільм цю проблему успішно вирішує, недолік – в його елітарності, що суттєво звужує глядацьку аудиторію.

Складається враження, що автор зняв фільм не стільки для сучасників, скільки для майбутнього. Чи може просто для себе. Роки йдуть і Юрій Герасимович добре розумів, що то його останній фільм. І вирішив зняти його так, як йому хотілося. І зняв, хоча, мабуть, брак фінансування вніс свої корективи в плани майстра. Важко назвати жанр, в якому знято фільм. Це і бурлеск, і вертеп, і телеспектакль, і сюрреалізм. Але це з одного боку. З іншого – режисер старався зробити його максимально документальним. В фільмі маса подій і епізодів, що реально мала місце в історії. Коли цар Петро говорить замість «Помолимся…», «Помочимся…», то це – історичний факт.

Впадає в око історична підготовка режисера. Перед тим, як зняти фільм, автор сценарію добряче вивчив тему. Скажімо, мені був невідомий факт підтримки мілітарною силою (загоном мазепинських козаків) нового царя Петра в його боротьбі з царицею Софією. Завдяки чому Петро, власне, і став царем.

Або інший факт. Зараз в Росії напівсерйозно розглядається план перенесення пам’ятника Петру І, авторства Церетелі, з Москви до Воронежа, де цей російський цар будував свій флот. Так от, флот царю збудували, а що було з флотом потім? Де його героїчні перемоги над турками? Перемог не було. Більше того, московіти свій флот самі ж і спалили в обмін на повернення назад 70-ти тисячної турецької армії, що йшла на допомогу Карлу ХІІ і Мазепі. Була в Петра з турками така домовленість.

Або ще одна пікантна подробиця. Цар три дні пиячив на одному з редутів, відмічаючи свою перемогу в Полтавській битві, і це на фоні неприбраних після битви трупів. Потім на третій день забажав побачити полоненого короля Карла. Виявилось, що в полон його ніхто не взяв, а він сам разом з Мазепою переправився через Дніпро і відірвався від переслідувачів.

Новим буде для читача і твердження про вирішальну роль Семена Палія в Полтавській битві. Хоча в українському фольклорі цей сюжет присутній. На царському банкеті за столом для нього не знайшлося стільця і він змушений був сидіти в кінці столу на кавалерійському сідлі.

Але реальність настільки в фільмі переплетена з сюрреалізмом, що не знаєш, де закінчується одне і починається інше. Маю на увазі епізод з маршалом Жуковим, який у фільмі розпорядився розстріляти з автоматів кістки мертвого гетьмана.

Весь фільм побудовано на споминах Мазепи перед смертю та його протистояння з царем Петром. Власне, фільм і починається зі сцени анального сексу царя із солдатом Преображенського полку, що імітує для царя Мазепу. В фільмі взагалі досить багато еротики. Головним чином ми бачимо оголену Людмилу Єфименко, вона грає дружину Генерального судді Василя Кочубея. І є на що подивитись, актриса 1951 року народження, в 2002 році, коли відбувалися зйомки фільму, їй вже було 52 роки. Цього ніколи не скажеш дивлячись на її пружні, стрункі ноги, де нема й натяку на якийсь целюліт.

Ще одне напівголе тіло – Мотря Кочубей, її роль грає Катерина Лісовенко. Ця акторка теж була присутня на демонстрації фільму. Режисеру можна було би показати сцену шаленого кохання, але він мабуть вирішив, що це вже занадто затерта тема.

З пропагандистської точки зору фільм дуже потужний. Одна сцена закатованих представниками «братнього народу» батуринців, що пливуть на плотах по річці, вже вражає. Фільм було заборонено до демонстрації в Росії, як, власне, і у нас, в Україні, щоб не дратувати країну-постачальницю газу. Але, як вже вище зазначалось, його елітарність звужує глядацьку аудиторію.

Юрій Іллєнко помер 15 червня 2010р. І я вже не зможу звернутись до режисера і автора сценарію фільму з проханням написати історичну працю про ясновельможного пана гетьмана Івана Мазепу-Колединського. Що міг Юрій Іллєнко зробити, він вже зробив, а про Мазепу напишуть інші.

Молитва за гетьмана Мазепу (2002)

Название: Молитва за гетьмана Мазепу

Длительность: 152 мин.

Год выхода: 2002

Режиссёр: Юрий Ильенко

В главных ролях: Никита Джигурда, Лесь Сердюк, Раиса Недашковская, Дмитрий Миргородский, Виктор Демерташ, Михаил Голубович, Богдан Ступка, Сергей Романюк, Олег Драч, Людмила Ефименко, Филипп Ильенко, Марина Петренко, Сергей Марченко, Вячеслав Довженко, Екатерина Лисовенко

Продюсер: Игорь Дидковский

Сценарий: Юрий Ильенко

Оператор: Юрий Ильенко

Монтаж: Элеонора Суммовская

Композитор: Вирко Балей

Художник: Владимир Князев, Сергей Якутович

Описание фильма: Поле брани под Полтавой. Петр I приглашает к себе короля до этого непобедимой Швеции и гетмана Мазепу, однако те успели исчезнуть. Начинаются их поиски. Во время безумной гонки в сознании гетмана проносятся фрагменты его бурной жизни. В ней было все – любовные авантюры, захватывающие приключения , политические мистификации и интриги.

Похожие новости

Комментарии (0)

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Видео Молитва за гетьмана Мазепу / A prayer for hetman Mazepa (2001) VHSRip :: альбом Молитва за гетьмана Мазепу / A prayer for hetman Mazepa (2001) VHSRip

152 мин : 20 сек

Mem = Текущий кадр

Молитва за гетьмана Мазепу / A prayer for hetman Mazepa (2001) VHSRip

Режисер: Юрій Іллєнко

Актори: Богдан Ступка, Людмила Єфіменко, Нікіта Джиґурда, Вячеслав Довженко, Віктор Демерташ, Катя Лісовенко, Сергій Романюк, Філіп Іллєнко, Сергій Марченко, Марина Петренко, Лесь Сердюк, Остап Ступка, Михайло Голубович, Олег Драч, Дмитро Миргородський, Раїса Недашківська, Кость Степанков, Юрій Іллєнко

Україна завжди була ціллю для зазіхань ззовні. Цю квітучу країну гетьман Іван Мазепа оголосив незалежною державою… і за це він отримав вічне прокляття, анафему від того, хто найбільше паплюжив українську землю – від московського царя Петра І.

розмір кадру: 720х432

бітрейт: 1 370 кб/с

бітрейт: 128 кб/с

Линейки прокрутки приведены для удобства, в код не включены

Администрация не несет ответственности за действия посетителей.

При обнаружении незаконно размещенного материала свяжитесь с нами.

Молитва за Гетьмана Мазепу – 2001_Prayer for Hetman Mazepa -2001

Диск вручил мне нардеп Андрей Шипко.

Подписывайтесь на канал: channel/UCFTq_8SXc-SByisJqDZp9ZQ?sub_confirmation=1

Ранок у Великому Місті на FB

Новини від Ранку

Ранок у Великому Місті у Twitter – Ranok_ICTV

Ранок ONLINE online/

Как-то в эти края к становищу атамана Сидора пришли трое. Один из них недавно бежал из турецкого плена, где от умирающего на его руках сотника, узнал о спрятанном в этих местах сундуке с рязанской казной. Казаки, посовещавшись, решают отправиться на ее поиски, но казну уже ищут и турки, которые когда-то ее здесь и спрятали.

Режисер: Микола Мащенко

Актори: Володимир Абазопуло, Сергій Джигурда, Білял Білялов, Віктор Кручина, Микола Боклан, Віталій Розстальний, Лілія Кузнєцова, Анатолій Чумаченько, Ірма Вітовськая, Тарас Денисенко, Михайло Конечний, Остап Ступка

Основою сюжету фільму є один із найважчих і вкрай трагічних часів визвольної боротьби українського народу проти влади шляхтської Польщі (1648 – 1657 років.) битву під містом Збаражем, що на сучасній Тернопільщині. На чолі з Богданом-Зіновієм Хмельницьким його козацьке військо взяло в міцне оточення місто Збараж, польська шляхта яку очолював лютий ворог нашої України Ярема Вишневецький, опинилася в козацьких тенетах: в них закінчилися харчі, почався мор і почалися хвороби; Я. Вишневецький слав десятки гінців до короля Польщі з проханнями про допомогу, але ні один з тих гінців не зміг прорватися через козаків. Здавалося б, незабаром козацтво запорізьке святкуватиме свою остаточну перемогу, але сталося те, що не очікувалося – зрадою обернувся для Богдана Хмельницького мирний союз з Ханом Криму Ісламом-Гіреєм: посеред запеклого бою його орда покинула поле битви.

Богдан-Зіновій Хмельницький опинився перед дуже важким вибором, або здобути дуже великою ціною перемогу над Польщею, втопивши Україну у крові, або дати свою згоду на принизливі і дуже невигідні умови угоди миру. Величезні втрати війська, зрада найближчих союзників, сімейна трагедія – це лиш тільки частина з тих мук, що впали на плечі великого Гетьмана України. В цій кінострічці режисери намагалися показати, те, що гетьман Хмельницький був великим полководцем і стратегом й водночас був простою людиною зі своїми недоліками, своїми слабостями, своїми страхами і проблемами.

Кіностудія / кінокомпанія: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка, Творче об’єднання “Земля”

Режисер: Леонід Осика, Микола Федюк

Актори: Сергій Романюк, Людмила Єфіменко, Лесь Сердюк, Світлана Князєва, Борис Хмельницький, Володимир Коляда, Володимир Голубович, Костянтин Степанков, Таїсія Литвиненко, Владислав Кривоногов, Світлана Круть

App Store – ru/app/mosfil-m/id463145701?mt=8

Google Play – store/apps/details?id=ilm

Сюжет фильма разворачивается в 1882 году. Русский клипер «Смелый» идет из Сан-Франциско в Гонконг. Российский консул просит капитана взять на борт пассажирку и доставить ее в Гонконг. Согласно известному поверью, «женщина на корабле — к беде», но главные герои фильма не особо в это верят и пассажирку принимают с почестями, – капитан даже уступает ей свою каюту. Каким окажется плавание в итоге?

Автор сценария: Сергей Ашкенази, Константин Станюкович.

Оператор: Геннадий Карюк.

Композитор: Алексей Рыбников

Художник: Валентин Гидулянов

Название фильма: Аттила завоеватель

Страна: США, Литва

Режиссер: Дик Лоури

Жанр: Новое, Драма, Боевик, Приключения, Исторический, Военный

В ролях: Джерард Батлер, Пауэрс Бут, Симон Маккинон, Рег Роджерс, Элис Крайдж, Полин Линч, Стивен Беркофф, Эндрю Плевин, Томми Флэнаган, Кирсти Митчел, Джонатан Хайд, Тим Карри, и другие.

Имя этого человека стало легендарным и навсегда вошло в историю человечества: Аттила — бесстрашный повелитель гуннов. Фильм повествует о противостоянии двух самых могущественных людей своего времени и их армий: непокорного Аттилы и прославленного римского генерала Флавия.

Кінокомпанія: Кіностудія ім. Олександра Довженко

Режисер: Юрій Іллєнко

Актори: Богдан Ступка, Людмила Єфіменко, Нікіта Джиґурда, Вячеслав Довженко, Віктор Демерташ, Катя Лісовенко, Сергій Романюк, Філіп Іллєнко, Сергій Марченко, Марина Петренко, Лесь Сердюк, Остап Ступка, Михайло Голубович, Олег Драч, Дмитро Миргородський, Раїса Недашківська, Кость Степанков, Юрій Іллєнко

1 серпня 2002 р. у Гарвардському університеті в межах культурної програми Літньої школи українознавства(ЛШУГУ) відбувся показ цього фільму. Студенти ЛШУГУ та громада Бостона й околиць отримали виняткову нагоду ознайомитися із кінострічкою, яку представляють як перший повнометражний великобюджетний (12 млн. гривень) художній фільм, знятий за роки незалежности України. Склад творчої групи фільму свідчить про амбітність і розмах проекту. Режисер фільму Юрій Іллєнко — чи не найвідоміший на Заході український кінематографіст, зокрема як автор фільмів «Криниця для спраглих», «Лебедине озеро. Зона», оператор стрічки «Тіні забутих предків».

b/217061 скачать повесть “Жовтий князь” Василия Барки!

Фільм знятий по мотивам повісті Василя Барки – перший художній фільм, який розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти українського народу – штучний голод 1932-1933 рр. Західні країни мало знали про цей Голодомор в одній з найурожайніших країн світу. Радянські офіційні органи заперечували факт голоду. Тільки 26 січня 1990 року Компартія України визнала Голодомор. Після краху Російської імперії в 1917 році Українська Народна республіка була насильно включена до складу Радянського Союзу. Коли Сталін заступив до влади в кінці 20-х років, комуністична партія методами систематичного терору встановила контроль над всіма аспектами суспільного і політичного життя. Українське селянство стало першою жертвою нової правлячої сили. У 1932 році вийшов указ, який коштував життя мільйонам людей. Терор зими і весни 1933 року був викликаний насильницькою конфіскацією у селян продовольства і худоби. Тоді, в центрі цієї трагедії опинилася проста селянська сім’я, яка незабаром зазнала з голоду перші втрати.